- Цього року до акції «Запали свічку», яка вже 10 років об’єднує всіх українців кожну четверту суботу листопада, приєдналось багато молоді. Цей факт говорить про те, що в нас є патріотичний дух, ми знаємо та пам’ятаємо свою історію, – зазначив заступник міського голови Віктор Малецький.
Посередині площі Незалежності білими свічками було викладено великий хрест як символ скорботи за жертвами геноциду в Україні.
Поступово з різних сторін підходили люди, зокрема і вихованці, їхні батьки та керівники творчих об’єднань Будинку дитячої та юнацької творчості м. Кременчука, брали до рук свічки та запалювали їх. Невдовзі хрест загорівся десятками вогників, які мерехтіли від вітру, однак не гаснули. О 16:00 було оголошено хвилину мовчання. Після цього на екрані продовжилася відеотрансляція із фрагментами про тогочасні події в Радянській Україні. Зворушлива пісня, замордовані голодом обличчя та краєвиди рідної родючої землі, з якої один колосок становив загрозу смерті, торкнулися сердець учасників акцій: у їхніх очах блищали сльози.
Цей пам’ятний день зібрав багато людей різного віку. Вражало те, які дорослі погляди були у дітей. Немає сумніву, що ця малеча знає про події 1932-1933 років. Мешканці Кременчука неохоче спілкувалися: всі поринули у власні тривожні думки. Кожну родину торкнулася ця трагедія, жодну хату не обійшло горе під назвою «голодомор», тому цього дня ніхто не залишився байдужим. «Ми дійсно розуміємо, що геноцид 1932-1933р. – драматична сторінка в історії нашої держави, і не забуваємо про це. Пам'ять жива, вона незнищенна!» – запевняють кременчужани, які взяли участь в акції «Запали свічку».
Хтось вдумливо дивився на палаючі свічки, хтось ділився спогадами про той тяжкий час і переповідав історії своїх родичів, яких застав голодомор…
Едера Бедьо, вихованка «Клубу юних кореспондентів», БДЮТ
Фоторепортаж: Бондарчук Катерина